Читать книгу Щаслива доля онлайн

2 страница из 6

Дорогою до дому вона йшла повільніше не так, як кілька годин тому, добре, що вже стемніло і ніхто її не помітить, прохолодне повітря ночі давало їй сил і вона йшла не відчуваючи болю в ногах, тепер їй було шкода, що вона так себе повела, адже могла по іншому, могла розсміятися йому в обличчя, могла сказати, що вся ця затія з весіллям це розіграш, це її жарт, що вона все про нього знала і їй захотілося просто його провчити. Тепер вже пізно жаліти, що зроблено, те зроблено. Щоб нікого не розбудити вона тихо ввійшла в будинок, так само тихо зібрала речі і переодяглась, і ось вона на вокзалі, на щастя тут не було людно, кілька пізніх подорожуючих дрімали на лавці, добре що в неї були білети до Тернополя, на нічний рейс, вони мали їхати у весільну подорож до Одеси. Вона згадала як напередодні вони весело сперечались чим краще добиратися, вона хотіла автобусом, щоб швидше, а він сказав, що поїздом цікавіше, тому що в них буде більше часу, щоб побути разом, тому що він довго її не бачив і хотів би цілу ніч тримати її в своїх обіймах. Як це здавалося вчора романтично, адже вона його кохала, а сьогодні вона ладна була задушити його власними руками, чому?! Невже справді від любові до ненависті один крок, невже вона перестала його любити за одну коротку мить? Та ні не коротку, вона бачила, що він з самого ранку сам не свій, вона відчувала що щось сталося, але їй не хотілося псувати собі цей щасливий день, тому що це її день, всі мали поклонятися їй, говорити компліменти, радіти разом з нею, як егоїстично з її сторони, але хіба не всі наречені такі – егоїстки.