Читать книгу Ліс духів онлайн
21 страница из 163
– Я відправляв електронні листи.
– Кому?
– На адресу однієї фірми. Асоціації співвласників FIMA.
– Отже, вам хтось відповідав. Листи були без підпису?
– Так. Це рада директорів. Вони не хотіли напружуватись, от і все.
– І ви їх не попереджали? Не намагалися поспілкуватися з ними особисто?
Замість відповіді Перрая затулив обличчя руками. Жанна витягла протокол.
– Знаєте, що це?
– Ні.
– Це свідчення вашої секретарки, Сільвії Денуа.
Перрая відсахнувся. Жанна повела далі:
– Вона пригадує, що 17 липня 2003 року ви навідалися до будинку № 6 на авеню Жорж-Клемансо разом із власником будівлі.
– Вона помиляється.
– Перрая, ви користуєтесь абонементом компанії G7[5] для пересування містом. Абонементом під назвою «Бізнес-клуб». Усі ваші поїздки реєструються в системі. Мені продовжувати?
Жодної відповіді.
– Сімнадцятого липня 2003 року ви замовили таксі, світло-сірий «мерседес» із номерними знаками 345 DSM 75. За два дні до того ви отримали перший звіт від експертів. І захотіли власноруч оцінити збитки. Стан здоров’я орендарів. Необхідні роботи.