Читать книгу Небажаний гість онлайн

15 страница из 83

Далі вона помічає великий кам’яний камін біля стіни ліворуч. Навколо каміна розставлено зручні дивани та крісла, щоб відвідувачі могли відпочити. Деякі оббиті темно-синім оксамитом, інші – темно-коричневою шкірою, а поруч стоять маленькі столики з лампами. Стіни до половини вкриті темними дерев’яними панелями. Розкішний персидський килим частково закриває темну дерев’яну підлогу, через що усе довкола видається затишним і дорогим водночас – саме так, як любить Дана. Над головою виблискує люстра. Запах дров у каміні нагадує про безтурботні дні, які вони з Метью провели у його родинному котеджі. Дана глибоко вдихає й усміхається. Вона дуже щаслива жінка. Нещодавно заручена, вирушила у спонтанну поїздку з чоловіком, за якого збирається вийти заміж. Усе просто прекрасно, включно з цим неймовірним готелем, який Метью знайшов для них.

Він висадив її перед готелем, а сам поїхав паркувати автомобіль. За хвилину чоловік приєднається до неї і принесе їхні сумки. Дана рушає через вестибюль, проминаючи камін, і зупиняється біля старомодної стійки реєстрації ліворуч від сходів. Тут усе блищить віковою патиною й добрим лаком для меблів. За стійкою сидить молодий чоловік, а поруч стоїть ще один, старший, – явно гість. Той обперся на стійку і гортає якісь брошури. Почувши, як вона підійшла, чоловік підводить голову. На якусь мить завмирає і витріщається на неї, а тоді ніяково усміхається і відводить погляд. Дану це не дивує. Вона вже звикла, що справляє такий ефект на чоловіків. Немов, побачивши її уперше, вони не ймуть віри своїм очам. Нічого з цим не вдієш.