Читать книгу 3001: остання одіссея онлайн

21 страница из 70

Доктор Воллес приклала долоню до пластинки, а за кілька секунд прибрала. Вона глянула на Пула, усміхнулася й сказала:

– Підійдіть-но й погляньте.

Напис, що зненацька з’явився, був доволі зрозумілий, коли він повільно прочитав його: ВОЛЛЕС, ІНДРА [Ж2970.03.11/31.885//ІСТ. ОКСФОРД].

– Гадаю, це значить «Жінка, дата народження – 11 березня 2970 року» і що ви зайняті на історичному факультеті в Оксфорді. І гадаю, що 31.885 – це особистий ідентифікаційний номер. Правильно?

– Відмінно, містере Пул. Я бачила деякі ваші імена електронної пошти й номери кредитних карток – страхітливі послідовності циферно-буквенної маячні, яку ніхто не здатен запам’ятати! Але всі знають дату свого народження, а її з нами ділять не більше за 99999 інших людей. Тож п’ятизначний номер – це все, що треба… А коли хтось би й забув його, то це насправді не важливо, бо він – частина вас.

– Імплант?

– Так. Наночип при народженні, по одному в кожну долоню для безпеки. Коли вам його вживлятимуть, ви нічого не відчуєте. Але з вами виникла невелика проблема…