Читать книгу 3001: остання одіссея онлайн
48 страница из 70
У його сторіччі здавалося дивовижним мати весь життєвий доробок великого митця на одному маленькому диску. А тепер такий самий за розміром предмет міг нести на собі й самого митця.
Розділ 7. Дебрифінг
– Мені дуже приємно дізнатися, – сказав Пул, – що минуло стільки століть, а Смітсонівський музей і досі існує.
– Ви, певно, не впізнали б його, – сказав відвідувач, який представився доктором Алістером Кімом, директором напряму астронавтики. – Особливо тому, що він тепер розкиданий по всій Сонячній системі: головні колекції поза Землею зібрані на Марсі й Місяці, а ще безліч експонатів, що належать нам за законом, і досі прямують до зірок. Колись ми наздоженемо їх і повернемо додому. Ми особливо не можемо дочекатися повернення до наших рук «Піонера-10» – першого створеного людиною об’єкта, що покинув Сонячну систему.
– Гадаю, що і я був на межі цього досягнення, коли мене помітили.
– На щастя для вас – і для нас. Ви можете пролити світло на стільки всього, що ми й не знаємо.
– По правді, я в цьому сумніваюся, але зроблю все, що зможу. Я не пам’ятаю нічогісінько після того, як на мене налетіла некерована капсула. Хоч мені й важко в це повірити, мені сказали, що в цьому був винен Еал.