Читать книгу 3001: остання одіссея онлайн

55 страница из 70

– І ми ніколи не намагалися там висадитися? – спитав Пул.

– Лише раз, помилково, через тридцять шість років – коли корабель США «Ґалексі» викрали й направили туди, а його кораблю-побратимові «Юніверсу» довелося летіти на допомогу. Тут є все – разом з тим, що нам розповіли про європіанців наші роботи-спостерігачі.

– Мені не терпиться їх побачити.

– Вони амфібії, бувають усіх форм і розмірів. Щойно Люцифер почав топити кригу, яка вкривала весь їхній супутник, вони почали виходити з моря. Відтоді вони розвивалися зі швидкістю, що здається біологічно неможливою.

– З того, що я пам’ятаю про Європу, хіба на ній не було безлічі розломів у кризі? Може, вони ще раніше проповзали крізь них і роздивлялися довкола?

– Це загальноприйнята теорія. Але є ще одна, набагато дискусійніша. Якимсь незрозумілим нам способом до всього міг бути причетний Моноліт. А поштовх цій думці дала знахідка МАТ-0, тут, на Землі, майже через п’ятсот років після вас. Гадаю, вам про це розповідали?

– Тільки мимохідь – ще стільки всього треба надолужити! Мені здається, що ця назва сміховинна – бо то була не магнітна аномалія – і знайшлася вона в Африці, а не в кратері Тихо!