Читать книгу Беззаперечна правда онлайн

112 страница из 238

Я отримував так багато суперечливих відгуків, що вже не міг зрозуміти, що він насправді думає про мене як про боксера. Одного разу ми з Томом Патті виходили зі спортзалу, а Кас на секунду затримався. Тож я стрибнув до авто й заліз під заднє сидіння.

– Скажи Касу, що я повернувся додому пішки. Я хочу, щоб ти запитав у нього, що він насправді про мене думає, коли він сяде в машину.

Том погодився. Кас сів в машину.

– Де, чорт забирай, Майк? – запитав він.

– Думаю, він залишився у місті, – відповів Том.

– Що ж, тоді їдьмо. Він зможе сам повернутися додому пізніше.

Отже, ми рушили в дорогу, і я лежав під заднім сидінням і перешіптувався з Томом. Кас був наполовину глухий і нічого не чув.

– Йой, Томе. Запитай у Каса, як він вважає, чи вмію я сильно бити, – попросив я.

– Гей, Касе, ти думаєш, Майк сильно б’є? – запитав Том.

– Чи сильно він б’є? Дозволь мені тобі щось сказати: цей хлопець б’є так сильно, що міг би розбити цегляний мур. Він б’є не лише сильно, але й ефективно. Він може нокаутувати бійця будь-якою рукою, – віповів Кас.