Читать книгу Беззаперечна правда онлайн

198 страница из 238

Грін був тоді шанованим бійцем. Він був чотириразовим чемпіоном Golden Gloves і залишався непереможеним доти, поки 1985 року не програв бій за титул чемпіона USBA Тревору Бербіку. Проте я знав, що поб’ю його, щойно вийшов на ринг. Я не відчував від нього жодної мені загрози. Боротьба йшла на відстані, але це було нормально. Після бою з Тіллісом я хотів навчитися почувати себе більш комфортно в бою на десять раундів. Я знав, що він не зможе заподіяти мені шкоди, і вирішив попрацювати над своєю витримкою. Я виграв кожен раунд, і це був не нудний бій. У якийсь момент я вибив йому з рота капу з містком і парою зубів у ньому. Він був гарно покараний. Я був настільки розслабленим, що між восьмим і дев’ятим раундами, коли Кевін буквально почав бурмотіти мені просто у вухо всілякі поради щодо того, що я маю бити сильніше, я злегка поцілував його.

Після бою я повернувся до свого звичайного зарозумілого я.

«Не хочу здатися егоїстом, але я дуже легко виграв цей бій. Я відмовляюсь бути побитим. Я нікому не дозволю встати у мене на шляху», – заявив я журналістам. Наступною моєю метою був Реджі Гросс. Він був крутим бійцем, його називали Спойлером[13], тому що він попсував настрій деяким хорошим бійцям, включаючи Берта Купера і Джиммі Кларка, який був великим американським олімпійцем. Цей матч опинився на межі зриву, тому що я тяжко захворів на бронхіт того тижня. Я страждав бронхітами все життя і вже звик до них, але того разу то був серйозний випадок. У день бою мене відвели до лікаря, і він провів мені огляд.