Читать книгу Беззаперечна правда онлайн

46 страница из 238

– Поверни мені мого птаха, – сказав я.

Гарі витягнув птаха з-під куртки.

– Хочеш цю пташку? Ти хочеш цю чортову пташку? – звернувся він до мене. І він просто скрутив птахові голову й жбурнув його в мене, так що кров із нього хлюпнула мені в обличчя та на сорочку.

– Бий його, Майку, – крикнув мені один із моїх друзів. – Не бійся, просто вдар його.

До того я завжди боявся битися з будь-ким. Але там, у нашому районі, був старший хлопець на ім’я Уайз – колишній боксер Поліцейської Атлетичної Ліги. Він, бувало, курив із нами косяк і, одурівши, починав боксувати. Я спостерігав за ним, а він говорив: «Давай, йди сюди«. Але я ніколи навіть не намагався вдарити його. Але я пам’ятав його стиль.

Тож я подумав: «До дідька лисого!» Мої друзі були шоковані. Я був без поняття, що роблю, але я завдав кілька навіжених ударів, один з яких досяг мети й Гарі впав. Уайз перескакував під час своїх поєдинків із тінню, то ж моя дурна дупа також, поклавши Гарі, почала стрибати. Просто мені здавалось, що це найправильніша річ, яку треба робити. Практично весь квартал стежив за моїм тріумфом. Усі почали кричати і аплодувати мені. Це було неймовірне почуття, попри те, що моє серце калатало, як навіжене.