Читать книгу 11/22/63 онлайн

105 страница из 325

– Справді? Я й не помітив.

– Ніхто не любить хитросраких, друже… коли доживеш до мого віку, сам взнаєш. Та хай там як, я хочу, щоби ти разом із зошитом взяв і оце, – він подав мені ключ. – Це від харчевні. Якщо зателефонуєш мені завтра й почуєш від медсестрички, що вночі я відійшов, мусиш діяти хутко. Тобто завжди зважаючи не те, що ти взагалі вирішиш діяти.

– Еле, ти ж не плануєш…

– Тільки намагаюся убезпечитися. Бо це важливо, Джейку. На мій розсуд, це важить більше, ніж будь-що інше. Якщо тобі коли-небудь мріялося змінити цей світ, це твій шанс. Врятувати Кеннеді, врятувати його брата. Врятувати Мартіна Лютера Кінга. Зупинити расові бунти. Зупинити В’єтнамську війну, можливо. – Він нахилився ближче. – Позбавишся одного покидька, друже, і ти врятуєш мільйони життів.

– Це збіса крутий маркетинговий хід, – сказав я, – але ключ мені не потрібен. Коли завтра вранці зійде сонце, ти так само перебуватимеш у нашому великому блакитному автобусі[92].

– Ймовірність дев’яносто п’ять відсотків. Але це замало. Візьми цей чортів ключ.