Читать книгу 11/22/63 онлайн

280 страница из 325

– Друже мій, ви маєте такий вигляд, ніби трохи перепили.

– Каопектат[222], – промовив я захриплим голосом, що здався мені геть чужим. – Маєте? – загадуючись, чи його вже винайшли на цей час.

– То ми таки трішечки підчепили вірусу? – він повів головою, і верхнє світло, впавши у скельця його невеличких окулярів без оправи, шварконуло колом. «Мов вершкове масло на пательні», – подумав я, і мій шлунок відповів на це новим випадом. – Він зараз ходить містом. Боюся, наступні двадцять чотири години будуть для вас неприємними. Ймовірно, якийсь мікроб, адже ви, либонь, користалися публічним туалетом, забуваючи потім помити руки. Чимало людей лінуються це зро…

– Ви маєте каопектат чи ні?

– Звичайно, зберігається в другій секції.

– А підтримуючі труси, як щодо них?

Тонкогуба усмішка поширшала. Підтримуючі труси – забавна річ, аякже, вельми смішна. Звісно, якщо ви не той, кому вони вкрай потрібні.

– П’ята секція. Хоча якщо ви триматиметеся неподалік дому, вони вам не знадобляться. Судячи з вашої блідості, сер… і того, який ви спітнілий… либонь, найрозумнішим було б саме це.