Читать книгу 11/22/63 онлайн

99 страница из 325

– Ні, – відповів я. – Я не знаю навіть, хто такий Вільям Манчестер[87].

– Жалюгідним заблудою. Манчестер описує всі ті теорії змов, що розквітли потім, після вбивства президента… і після того, як було застрелено й самого Освальда. Сподіваюся, ти про це знаєш, правда ж?

– Звісно, – кивнув я трохи роздратовано. – Парубок на ім’я Джек Рубі це зробив. – Але, зважаючи на провали в моїх знаннях, котрі я уже встиг продемонструвати, я вирішив, що Ел має право на сумніви.

– Манчестер пише: якщо поставити вбитого президента на одну шальку терезів, а Освальда – жалюгідного заблуду – на іншу, вони не врівноважаться. Нема підстав для балансу. Якщо хтось хоче додати більшого сенсу загибелі Кеннеді, той мусить докласти щось вагоміше. Що й пояснює розповсюдження всяких теорій змови. Типу, це робота мафії – Карлос Марчелло[88] наказав застрелити. Або: це зробили з КГБ. Або Кастро, щоб відплатити ЦРУ за те, що ті намагалися підкласти йому отруєні сигари. До наших днів є люди, котрі вірять, що це зробив Ліндон Джонсон, аби стати президентом. Але врешті-решт… – Ел струснув головою. – Це майже напевне був Освальд. Ти чув про бритву Оккама, еге ж?