Читать книгу Чаклун та сфера. Темна вежа IV онлайн

254 страница из 292

– Еге ж. Не просто до Жнив, а до самого fin de año[8] – Світлої Ночі. Скажи йому, що він може взяти тебе після святкового багаття. Зрозуміла?

– Аж до fin de año, так, – її душа співала від радості.

– Коли багаття в «Зеленому серці» догорить і остання жарина перетвориться на попіл, – сказала Рея. – Тоді і тільки тоді, в жодному разі не раніше. Так йому й перекажи.

– Перекажу.

Рука знову почала гладити її волосся. Сюзен терпіла.

Після такої доброї новини, подумала вона, з її боку було б негарно пручатися.

– Використай час, що лишився до Жнив, на роздуми і на підготовку, щоб народити мерові сина… або ж покатайся верхи по Крутояру й позбирай останні квіти своєї дівочості. Збагнула?

– Так, – сказала вона і ввічливо додала: – Дякую-сей.

Рея відмахнулася, наче то були лестощі.

– Дивись не патякай про те, що між нами було. Крім нас із тобою, це більше нікого не стосується.

– Не буду. Нашу справу закінчено?

– Ну… є ще одна дрібничка… – Рея посміхнулася так, щоб у дівчини не виникло жодних сумнівів у тому, що це геть дурниця, потім підняла ліву руку перед очі Сюзен, звівши три пальці разом, а один відставила вбік. У просвіті між пальцями гойдався срібний медальйон, що наче виник із повітря. Дівчина відразу прикипіла до нього поглядом. А потім Рея мовила одне-єдине слово і очі Сюзен заплющилися.