Читать книгу Чаклун та сфера. Темна вежа IV онлайн

51 страница из 292

– НЕПОГАНО! ХОТІЛОСЯ Б СПОДІВАТИСЯ, ЩО СЮЗАННА ПОВЧИТЬСЯ НА ТВОЄМУ ПРИКЛАДІ, ДЖЕЙКУ, СИНУ ЕЛМЕРА. ВІДПОВІДЬ ОЧЕВИДНА ДЛЯ БУДЬ-КОГО, ХТО НАДІЛЕНИЙ БОДАЙ ЯКИМОСЬ ІНТЕЛЕКТОМ, АЛЕ, ХАЙ ТАМ ЩО, ЦЕ ПРИСТОЙНА СПРОБА. ВІДПОВІДЬ – РІКА.

– Дякую-сей, Блейне, ти відгадав, – пучками пальців лівої руки він тричі постукав себе по грудній кістці і сів. Сюзанна обійняла його й злегка притисла до себе. Джейк відповів їй вдячним поглядом.

Тепер підвівся Роланд.

– Гайл, Блейне.

– ГАЙЛ, СТРІЛЬЦЮ, – у голосі Блейна знову забриніли нотки здивування… певно, його здивувало привітання, якого Сюзанна ще ніколи не чула. «Що за гайл такий?» – подумала вона. Згадався Гітлер і його «хайль», і думка помандрувала до розбитого літака, який вони знайшли неподалік від Лада. «Фоке-вульф», як назвав його Джейк. У літаках вона не тямила, але точно знала, що в його кабіні сидів один украй мертвий розбійник, такий старезний, що вже навіть не смердів. – КАЖИ СВОЮ ЗАГАДКУ, РОЛАНДЕ, І НЕХАЙ ВОНА БУДЕ ГАРНОЮ.

– Гарні вчинки кращі за гарні слова, Блейне. Ось загадка: на чотирьох уранці, на двох удень і на трьох увечері. Що це таке?