Читать книгу Необхідні речі онлайн

168 страница из 276

Звучало непогано, коли він розробляв цей план у голові, і досі звучить добре, але все одно він відчував напругу. Зо хвилину він стояв на порозі, дослухався до звуків усередині будинку – радіо, телевізор із якимсь серіалом (проте не «Санта-Барбарою», вона починається лише через кілька годин), можливо, порохотяг. Він нічого не чув, та це означає не більше, ніж порожня під’їзна доріжка.

Браян натиснув дзвінок. Десь у глибинах будинку почув невиразне «Дінь-дон!».

Браян стояв на порозі, чекав, час від часу роззирався, чи ніхто його не бачить, але Віллоу-стріт наче спала. А ще перед будинком Джерзиків ріс живопліт. І це добре. Коли робиш

(завдання)

щось, що люди – наприклад, мама чи тато – не зовсім схвалюють, живопліт – найкраще, що лише може бути.

Минуло пів хвилини, двері не відчиняли. Поки добре… та краще перестрахуватися, ніж потім шкодувати. Він знову натиснув дзвінок, цього разу двічі, тож із нутра будинку долинув звук «Дінь-дон! Дінь-дон!».

Усе одно нічого.

Гаразд. Усе досить добре. Фактично все цілком чудово й максимально чотко.