Читать книгу Необхідні речі онлайн

184 страница из 276

– Сорок доларів! – скрикнула вона.

Він засміявся й похитав головою.

– П’ятдесят!

– Дурниці. Ви, мабуть, не надто хочете отримати це фото, Майро.

– Хочу! – З куточків очей заструменіли сльози. Вони збігли їй по щоках, змішуючись із потом. – Хооочуууу!

– Гаразд, – урвав її він. – Хочете. Я це приймаю. Та чи вона необхідна вам, Майро? Чи вона вам дійсно необхідна?

– Шістдесят! Це все, що в мене є! До останнього цента!

– Майро, я, на вашу думку, хто, дитина?

– Ні…

– А як на мене, так. Я старий чоловік – старший, ніж ви собі можете уявити, просто добре зберігся, якщо можна так про себе сказати, – але справді думаю, що вам здаюся дитиною, дитиною, яка повірить, ніби жінка, що живе в новенькому дюплексі менш ніж за три квартали від Касл-В’ю, має лише якихось шістдесят доларів при душі.

– Ви не розумієте! Мій чоловік…

Містер Ґонт підвівся, тримаючи фотографію в руці. Усміхненого чоловіка, що відійшов від дверей, щоби впустити її, більше в кімнаті не було.

– Ви ж заздалегідь не повідомили про зустріч, так, Майро? Ні. Я вас запросив із щирості сердечної. Але тепер, боюся, мушу попросити вас піти.