Читать книгу Ліс духів онлайн

117 страница из 163

Жанна ще раз перечитала матеріали попереднього обвинувачення. Щось було не так. Навіщо продавати зброю повстанцям із такої далекої країни? Чисто заради грошей? Угода принесла мільйон євро, який розподілили між собою різні її сторони. Не так і багато для таких продажів. А от репутаційні ризики були високі. Докластися до замаху на нобелівського лауреата миру – це вам не абищо.

Жанна знову занурилася в досьє, шукаючи підказку. І знайшла її досить швидко. Східний Тимор володів нафтою. Нещодавні дослідження виявили значні її поклади вздовж узбережжя острова. Прибутки від експлуатації родовищ поблизу тиморського узбережжя протягом двадцяти років оцінювалися в 15 мільярдів євро. Австралія уклала угоду з чинним урядом. Якби державний переворот удався, нові очільники держави – повстанці – могли б обрати нових партнерів для видобування нафти. Чому б не тих, хто їх озброїв?

Отже, цю історію слід було читати навпаки. Це не Бернар Хіменес, співробітник Міноборони, виставив компанії «EDS Technical Services» рахунок за свою доброту, щоб фінансувати з цих мутних доходів свою партію, РПС. Усе навпаки. EDS за наказом політиків озброїла державний переворот, який міг послужити інтересам Франції. Тоді політики й промисловці поділили пиріг – прибутки від продажу зброї, – але це був лише комплімент від шефа. Усі чекали на продовження бенкету – видобування нафти.