Читать книгу 3001: остання одіссея онлайн

13 страница из 70

Знову цей дивний акцент і повільна мова – але його впевнена манера звертання до пацієнта була притаманна всім лікарям, у будь-якому часі чи місці.

– Радий це чути. А тепер, може, відповісте на кілька питань…

– Аякже, аякже. Але заждіть хвилинку.

Він швидко й тихо заговорив до старшої медсестри, з чого Пул розібрав лише кілька слів, декотрі з них були йому цілком незнайомі. Тоді старша медсестра кивнула одній з помічниць, а та розкрила стінну шафку й видобула тонку металеву стрічку, якою стала обкручувати голову Пула.

– Для чого це? – спитав він, ствердившись серед тих важких пацієнтів, що так дратують лікарів і завжди хочуть знати, що з ними відбувається. – Зчитувач ЕЕГ?

Професор, старша медсестра і помічниці – всі виглядали спантеличено. Тоді обличчям Андерсона повільно поширилася усмішка.

– А! Електро… енце… фало… грама, – повільно сказав він, ніби видобуваючи слово з глибин пам’яті по складах. – Дуже точно. Ми просто хочемо стежити за показниками вашого мозку.

«У мого мозку були б чудові показники, якби ви дали мені ним користуватися, – буркнув про себе Пул. – Але принаймні ми почали кудись рухатися – нарешті».