Читать книгу 3001: остання одіссея онлайн

65 страница из 70

Щось із десяток інших пасажирів, які, певно, геть про це не задумувалися, сиділи абсолютно розслаблено. Усі всміхалися, коли впізнавали його, ґречно кивали, а тоді відверталися, щоб насолодитися краєвидом.

– Вітаємо в «Небесній залі», – сказав повсюдний робоголос. – Піднімання почнеться за п’ять хвилин. Напої й туалети містяться на нижньому рівні.

«І скільки така мандрівка може тривати? – прикидав Пул. – Туди й назад треба проїхати понад двадцять тисяч кеме. Це буде геть не схоже на жодну їзду в ліфті, яка випадала мені на Землі…»

Поки вони чекали початку піднімання, він насолоджувався захопливою панорамою, що простяглася двома тисячами кілометрів нижче. У північній півкулі стояла зима, але клімат справді різко змінився, бо на південь від арктичного полярного кола снігу було мало.

Європу майже не затуляли хмари, тож в ній було видно стільки подробиць, що очі розбігалися. Одне за одним він визначив великі міста, назви яких відлунювали в багатьох сторіччях. У його часи вони зменшувалися, бо комунікаційна революція змінила обличчя світу, а тепер це зменшення стало ще помітнішим. У неочікуваних місцях з’явилися водойми – озеро Саладін на півночі Сахари було завбільшки майже як невеличке море.