Читать книгу Кат онлайн

88 страница из 129

– Ну, – зітхнула вона, геть не стараючись приховати огиду, – я розслідувала загибель поліціянта, але зараз із невідомих мені причин стою тут як ідіотка й розмовляю з вами.

Запала ніякова тиша.

Леннокс набула шалено сердитого вигляду й різкою відповіддю заплутала репортерку, яка не встигла сформулювати уточнювальне запитання.

– Чому б не дати вам повернутися до роботи, старша інспекторко? Дякую. – Леннокс заспокійливо всміхнулася, лагідно поклавши долоню на руку Бакстер. Та знизала плечима й відійшла. – Як бачите, – сказала репортерці головна спецагентка, – ми всі прийняли цю втрату близько до серця й просто хочемо повернутися до пошуків винуватця.

Леннокс провела новинарів, а тоді покликала Кертіс надвір. Вони перейшли дорогу і влаштувалися під огорожею Гайбрідж-парку, на межі, де втрамбований лід на тротуарі перетворювався на незайманий розсипчастий сніг. Леннокс запалила цигарку.

– Я чула, що сталося у в’язниці, – сказала вона. – Усе добре? Ваш батько відтяв би мені голову, якби з вами щось сталося.