Читать книгу Кат онлайн

93 страница из 129

Вдихнула й видихнула, щоб опанувати себе, а тоді зіскочила з ліжка, кинувши шльопку, яку тримала в руці за спиною. Помучилася з замком і вивалилася в коридор, тим часом як за нею різко зачинилися двері.

Опанувавши себе, Кертіс знову зіп’ялася на ноги й легенько постукала у двері сусіднього номера. Звідти вийшов Руш, також трохи неохайний – у білій сорочці навипуск і босоногий. Поєднання джетлагу з надмірною кількістю вина за вечерею позначилося на них усіх.

Він якусь мить оглядав свою відвідувачку, а тоді потер стомлені очі, намагаючись зосередитися.

– На вас що, футболка «My Little Pony»?

– Так, – ледь видихнула Кертіс.

Він кивнув.

– Добре. Ви хотіли зайти?

– Ні. Дякую. Насправді я прийшла спитати, чи вмієте ви поводитися з павуками.

– Павуками? – Руш знизав плечима. – Так, звісно.

– Мені не треба якоїсь фігні з підбиранням на папірець і випусканням надвір, щоб ця жахлива тварюка змогла залізти ще раз. Мені треба, щоб він був мертвий… зник, – пояснила йому Кертіс.

– Зрозумів, – сказав Руш, а тоді взяв один черевик і ключ від номера.