Читать книгу 11/22/63 онлайн

302 страница из 325

Я подумав, що це черговий доказ того, що Деррі є Деррі – ось що я гадав. І хоч я й розумів журбу Теркотта і співчував йому, тим не менше, тут йшлося про старий злочин. Мене ж непокоїв той, якому було призначено статися менш ніж через дві години.

– Ви приставили до мене Фраті, хіба не так? – Тепер це виглядало цілком очевидним, але все одно мене не полишало розчарування. Я-то вважав, що той за своєю вдачею така дружелюбна людина, просто поділився зі мною міськими плітками за кухлем пива й збіранкою лобстера. Донощик. – Він ваш приятель?

Теркотт усміхнувся, але це більше схоже було на гримасу.

– Я в друзях у багатого жидка, лихваря? Хоч би не вмерти з реготу. Хочеш почути невеличку історію?

Я знову скинув оком на годинник у мене на зап’ястку і побачив, що маю ще трохи вільного часу. Поки Теркотт балакатиме, старий добрий вірус ретельно робитиме свою справу. Тільки-но він перегнеться ригати, тут-то я й стрибну.

– Чом би й ні.

– Я, Даннінг і Чез Фраті всі одного віку – сорок два. Можеш в таке повірити?