Читать книгу Чаклун та сфера. Темна вежа IV онлайн

26 страница из 292

– А я не казав, що ми відмовляємося.

– ХІБА НІ? – здивувався Блейн. – Я ЦЬОГО НЕ РОЗУМІЮ, АЛЕ АНАЛІЗ СОНОГРАМИ СВІДЧИТЬ ПРО ТЕ, ЩО В ЦИХ СЛОВАХ Є РАЦІОНАЛЬНИЙ ЗМІСТ. ПОЯСНИ, БУДЬ ЛАСКА.

– Ти сказав, що загадка потрібна тобі негайно, – відповів стрілець. – От я й відмовив. Через свою жадібність ти поводився непристойно.

– НЕ РОЗУМІЮ.

– Ти був нечемний. Це ти розумієш?

Повисла довга мовчанка – Блейн думав. Уже багато століть поспіль комп’ютер не стикався з якимось іншим виразом людських емоцій, крім невігластва, недбальства і забобонної запобігливості. А простої людської хоробрості він не бачив уже цілу вічність. Врешті-решт:

– ЯКЩО МОЇ СЛОВА ЗДАЛИСЯ ВАМ НЕЧЕМНИМИ, Я ВИБАЧАЮСЯ.

– Прийнято, Блейне. Але є ще одна, гірша проблема.

– ПОЯСНИ.

– Поясню, коли повернеш стіни. – Роланд сів, усім своїм виглядом демонструючи, що подальша суперечка, як і негайна смерть, немислима.

Блейн виконав його вимогу. Стіни знову стали кольоровими, краєвид – утілення нічних кошмарів – зник з-попід ніг. Плямка на карті вже блимала ближче до крапки, над якою стояв напис «Кендлтон».