Читать книгу Чаклун та сфера. Темна вежа IV онлайн

31 страница из 292

– І ЗАГАДКА ПЕРЕХОДИЛА ДО НАСТУПНОГО УЧАСНИКА?

– Так.

– ОТЖЕ, В НЬОГО БУЛО БІЛЬШЕ ЧАСУ, ЩОБ ПОДУМАТИ.

– Так.

– РОЗУМІЮ. КЛЬОВО.

– Кльово? – насупився Роланд.

– Тобто весело, – тихо підказала Сюзанна.

Роланд знизав плечима.

– Весело, мабуть, було глядачам, бо учасники ставилися до змагання дуже серйозно. Часто-густо після вручення призу між ними траплялися бійки.

– А ЯКИЙ БУВ ПРИЗ, РОЛАНДЕ, СИНУ СТІВЕНА?

– Найбільший гусак у баронії. І рік за роком цей приз незмінно діставався моєму вчителеві, Корту.

– МАБУТЬ, ВІН БУВ НЕПЕРЕВЕРШЕНИМ ВІДГАДНИКОМ, – з повагою відгукнувся Блейн. – ШКОДА, ЩО ЙОГО ТУТ НЕМАЄ.

– Так, був. Блейне, ти готовий почути мою пропозицію?

– АВЖЕЖ. Я ВИСЛУХАЮ ТЕБЕ З ПРЕВЕЛИКОЮ ЦІКАВІСТЮ, РОЛАНДЕ З ҐІЛЕАДУ.

– Нехай ці наступні кілька годин стануть нашим ярмарком. Ти не загадуватимеш нам загадок, бо тобі кортить почути нові, а не самому розповідати мільйони тих, які тобі вже відомі…

– ПРАВИЛЬНО КАЖЕШ.

– Все одно ми не зможемо розгадати більшу їх частину, – вів далі Роланд. – Я певен, що ти знаєш загадки, які навіть Кортові були б не до снаги, якби він витяг їх із бочки. – У цьому він дуже сумнівався, але час битви минув і настав час перемир’я, тож Роланд вирішив трохи прикрасити дійсність.