Читать книгу Чаклун та сфера. Темна вежа IV онлайн

263 страница из 292

Вона теж присіла в реверансі, відвівши вбік спідницю сукні.

– Сюзен Дельґадо.

Він тричі постукав себе правою рукою по горлу.

– Я радий, Сюзен Дельґадо. Сподіваюся, для вас це знайомство так само приємне, як і для мене. Я не хотів вас налякати…

– Я трохи перестрашилася…

– Так, я помітив. Мені прикро.

Так. Не еге, а так. Судячи з вимови, юнак приїхав із Внутрішніх бароній. Тепер він став їй іще цікавіший.

– Ні, не треба вибачатися, я просто глибоко замислилася, от і все. Я ходила до… подруги… і засиділася, не помітила, що місяць зайшов. Якщо ви зупинилися, турбуючись про те, що я сама о такій пізній порі на дорозі, то дякую-сей, не хвилюйтеся, їдьте далі, тут уже недалечко. Край села, Гембрі, куди я йду, вже близько.

– Гарно ви говорите, – сміючись, відказав він, – але надворі справді глуха ніч, тож я хотів би провести вас. Ви їздите верхи, сей?

– Так, але не варто…

– Тоді підійдіть ближче і познайомтеся з моїм другом Вітром. Він провезе вас останні дві милі. Це мерин, сей, він дуже слухняний.