Читать книгу Чаклун та сфера. Темна вежа IV онлайн

41 страница из 292

Роланд виглядав відсторонено і стурбовано. Затримавши погляд на книзі, він похитав головою.

– Ще не час. – І знову подивився на карту маршруту. У Блейна не було обличчя, тож єдиним місцем, на яке можна було дивитися під час розмови, залишалася карта. Зелена крапка вже блимала ближче до Райлі. Сюзанна на мить замислилася над тим, як виглядає місцевість, яку вони зараз перетинають, але потім вирішила, що краще їй цього не знати. Особливо після того, що вони побачили, виїхавши з Лада.

– Блейне! – покликав Роланд.

– ТАК.

– Ти можеш залишити нас самих? Нам треба порадитись.

«Та ти геть здурів, якщо сподіваєшся, що він на таке погодиться», – подумала Сюзанна. Але Блейн не забарився із відповіддю.

– ТАК, СТРІЛЬЦЮ. Я ВИМКНУ ВСІ СВОЇ ДАТЧИКИ В БАРОНСЬКОМУ ВАГОНІ. КОЛИ ВИ ЗАКІНЧИТЕ СВОЮ РАДУ Й БУДЕТЕ ГОТОВІ ГРАТИ В ЗАГАДКИ, Я ПОВЕРНУСЯ.

– Ага, разом із генералом Макартуром, – пробурчав собі під носа Едді.

– ЩО ТИ СКАЗАВ, ЕДДІ З НЬЮ-ЙОРКА?

– Та нічого. Тихо сам із собою побалакав.

– ЩОБ ВИКЛИКАТИ МЕНЕ, ПРОСТО ТОРКНІТЬСЯ КАРТИ. ПОКИ КАРТА ЧЕРВОНА, МОЇ ДАТЧИКИ ВИМКНЕНО. ПРОЩАВАЙ, АЛІГАТОРЕ. БУВАЙ, КРОКОДИЛЕ. НЕ ЗАБУВАЙ МЕНЕ, ПИШИ. – Пауза. А потім: – ОЛИВКОВА ОЛІЯ, АЛЕ НЕ КАСТОРКА.