Читать книгу Радощі і прикрощі славнозвісної Молл Флендерс онлайн

45 страница из 95

У ті дні я нерідко марила, і навіть крізь морок лихоманки мене мучив страх, що в маренні я випадково назву його ім’я. Мені дуже хотілося, щоб він відвідав мене, утішив і захистив. Мені здавалося, що він теж хоче цього і як і раніше любить мене, що нашому побаченню просто перешкоджають. Ночами я подумки закликала його і водночас боялася йому нашкодити.

Минув місяць, а я все ще була прикута до ліжка. Напади гарячки то спадали, то знову поновлювалися. Лікарі розводили руками і сподівалися лише на мою міцну природу. Через п’ять тижнів мені стало трохи краще, але я була така слабка, так схудла і одужувала так повільно, що лікарі побоювалися, аби в мене не почалися сухоти.

Усі вони вважали – і це мене дуже дратувало, – що причина цієї хвороби криється в мені самій. Нібито те, чим я пригнічена і змучена, – не що інше, як нещасливе кохання молодої дівчини до невідомої особи. Я ж хотіла одного: щоб про мене всі забули, щоб мене залишили в спокої. Але не так сталося, як гадалося.

В один із днів я знову стала темою для обговорювання в шляхетному сімействі.