Читать книгу Радощі і прикрощі славнозвісної Молл Флендерс онлайн

50 страница из 95

– Отже, одного сина я вже втратила… – з гіркотою промовила літня пані.

– Ні в якому разі, матінко! Не може бути втрачений чоловік, якщо поруч з ним добра і гарна жінка.

– Але ж вона ніхто!

– Отже, ще більше потребує любові і співчуття, – посміхнувся Роберт. – Коли ми остаточно збідніємо, підемо жебракувати разом. Сподіваюся, наша родина не відмовить нам у милостині.

– Сер Роберте, мені зараз не до твоїх жартів!

– Незабаром з’явимося перед ваші з батьком очі, щоб просити у вас вибачення і благословення.

– Це хибний шлях!

– Заспокойтеся, матінко. Я гадаю, міс Бетті не захоче стати моєю дружиною. Вона розумна і горда; після того як мої сестриці хизувалися тут і принижували її, боюся, мені ніколи не вдасться її вмовити…

Через кілька тижнів я вже могла ходити по будинку. Буря навколо мене потроху вщухала, проте мене долала печаль – старший брат, як і раніше, уникав зустрічей зі мною. Молодший же був зі мною ніжний, і мені раз у раз доводилося ухилятися від його залицянь. Я залишалася сумною, мовчазною і замкнутою, і це вражало всю родину, окрім того, хто один знав причину моєї меланхолії. Так тривало ще кілька місяців, поки я сама не завела мову про те, що йду.