Читать книгу Право на вбивство онлайн

28 страница из 92

За сусіднім столом Гочмановський голосно балакав з кимось телефоном, обговорюючи знахідку великої партії наркотиків. А Гусейнов зі знудьгованим виразом обличчя друкував звіт на старенькому комп’ютері. Часто Скляр пригадував кабінет Леоніда Бовтуна, свого приятеля й колеги з Харкова. Там, у значно більшому та світлішому приміщенні, працювало двоє, а не троє слідчих.

Єгор приречено зітхнув і розгорнув першу папку. Йшлося про розбій[7], скоєний вночі неподалік дискобару «Лагуна».

«Знову ця ''Лагуна''», – пригадав вранішніх хлопців, що поверталися звідти через усе місто додому.

На дівчину напали неподалік дискотеки й відібрали особисті речі. Скляр уважно перечитав наявні відомості. Молода жінка бачила нападника й заявила, що могла б скласти фоторобот. Те саме сказав і таксист, який саме приїхав за клієнтами, коли неподалік стався напад. Єгор потягнувся до телефону й набрав вказаний номер жертви. За першим разом ніхто не відповів, тож Єгор зателефонував вдруге. Відтак втретє. Нарешті на протилежному боці почув заспаний жіночий голос.