Читать книгу Право на вбивство онлайн

33 страница из 92

– Склали. Тільки в базі такого нема. Відбитків ми не виявили. Шукатимемо довго, коротше кажучи.

– Вкрадений мобільний, звісно, вимкнений.

– Вимкнений, – підтакнув Войтюк. – Хлопці намагаються вирахувати його місцеперебування, та поки марно, – зітхнув і відмахнувся. – Кир’ях сьогодні відсипається після чергування? – гигикнув молодий оперативник.

Льоша до них перевівся майже рік тому й дуже швидко завоював довіру Скляра. Цим здивував чимало своїх колег – мало хто міг догодити слідчому. Єгор і сам здивувався своєму відкриттю. Новий оперативник, майже два метри на зріст, виявився доволі працьовитим, на диво мовчазним (як і сам Скляр) і доброзичливим. А ще тактовним – ніколи не ставив Склярові (та й взагалі нікому) особистих запитань. За рік співпраці Скляр не раз впевнився, що на хлопця можна покластися. Інколи він нагадував йому Ромку, найкращого приятеля та колегу, якого вбили при виконанні. Він теж був набагато молодшим від Скляра й дуже скрупульозним у роботі.

– Поїхав додому відразу після того, як розібралися з трупом, – мовив Єгор і відкинувся на спинку стільця. – То які результати експертизи? – запитав слідчий – справа про вбивство його цікавила набагато більше, ніж розбій. – Особу вбитого встановили?