Читать книгу Лети або тремти. Збірник онлайн

29 страница из 106

Я побачив, що Пембрі сидить поруч із Ернандесом і вони обоє вдають байдужість. Гедлі мимохідь кинув на них погляд і пішов за мною проходом між трунами.

– А що з основним світлом? – запитав він.

– Воно не допоможе, – озвався я. – Ось. – Я дав йому ліхтарик і запитав: – Чуєте?

– Що чую?

– Просто прислухайтесь.

Знову лише звуки двигунів і струменевої течії.

– Я не…

– Тс-с-с! Слухайте.

Його рот розчахнувся і застиг так десь на хвилину, а потім закрився. Двигуни стихли, і з’явилися звуки, пролившись на нас водою, оточивши нас слуховим туманом. Я навіть не розумів, як змерз, доки не помітив, що в мене трясуться руки.

– Що це, в біса, таке? – запитав Гедлі. – Схоже на…

– Не треба, – урвав я його. – Цього не може бути. – Я кивнув на металеві ящики. – Знаєте, що в цих трунах, так?

Він не відповів. На мить здалося, наче звуки навколо нас рухаються – спершу близько, а потім десь віддалік. Інженер спробував наздогнати їх світлом ліхтарика.

– Ви знаєте, звідки це лунає?

– Ні, я просто радий, що ви теж це чуєте, сер.