Читать книгу Лети або тремти. Збірник онлайн

70 страница из 106

Вілсон не дав собі часу на спростування. Підскочивши на ноги, він гукнув:

– Стюардесо! Стюардесо!

Голос дзвінко і лунко розлетівся салоном. Він натиснув кнопку виклику тремким пальцем.

– Стюардесо!

Дівчина бігла до нього проходом із напруженим обличчям. Побачивши вираз його власного лиця, вона застигла.

– За бортом людина! Людина! – закричав Вілсон.

– Що? – Шкіра напнулася на її щоках і навколо очей.

– Подивіться, подивіться! – Рука тремтіла, Вілсон відкинувся у кріслі й тицьнув у вікно. – Він повзе…

Слова увірвав задушливий хрип у горлі. На крилі нічого не було.

Вілсон сидів і тремтів. Перш ніж розвернутися, він якусь мить дивився на віддзеркалення стюардеси у вікні. На її обличчі застиг відсутній вираз.

Кінець кінцем він повернувся і подивився на неї. Побачив, як розтулилися червоні губи, наче вона збиралася озватись, але дівчина нічого не сказала, тільки стиснула їх і ковтнула. На обличчі розтяглася фальшива усмішка.

– Перепрошую, – сказав Вілсон. – Це, мабуть, був…

Він змовк, замислившись, як закінчити речення. З іншого боку проходу на нього з сонною зацікавленістю глипала дівчинка-підліток.