Читать книгу Необхідні речі онлайн

161 страница из 276

Алан відчув потяг викинути руки в повітря й закричати: «Сла-ава Го-осподу, алилуя!» Коли минулося, він заговорив:

– Я знаю про ті частини Кодексу, що стосуються азартних ігор, преподобний Роузе. Я їх переглянув після того, як ви минулого разу до мене приходили, і показав Альбертові Мартіну, який виконує багато юридичної роботи для міста. Його думка така, що розділ 23 не стосується таких речей, як «Нічка казино». – Він замовк, тоді додав: – І мушу вам сказати, що це також і моя думка.

– Це неможливо! – виплюнув Роуз. – Вони хочуть обернути Божий дім на картярське лігво, а ви мені кажете, що це законно?

– Це настільки ж законно, як і бінґо, яке проходить у залі «Доньок Ізабелли» з 1931-го.

– Це-е вам не бінґо! Це-е рулетка! Там гратимуть у карти на гроші! Там будуть, – голос преподобного Роуза затремтів, – ко-ості!

Алан спинив руки, що силкувалися скластися в іще одну птаху, і цього разу навіть сплів їх докупи на підставці.

– Я попросив Альберта написати запит Джиму Тірні, головному прокуророві штату. Відповідь була та сама. Вибачте, преподобний Роузе. Знаю, що це вас ображає. От я, наприклад, не люблю дітей на скейтбордах. Я б заборонив ті штуки, якби міг, але ж не можу. Іноді в демократії ми мусимо миритися з деякими речами, яких не схвалюємо.