Читать книгу Необхідні речі онлайн

270 страница из 276

– Ти просто наймиліший, – тихо промовила вона.

Алан поцілував її, спершу ніжно, тоді сильніше. Долоні опустилися з її спини на випин сідниць. На дотик тканина старих джинсів була м’яка й гладенька, наче кротяче хутро.

– Спокійніше, здоровило, – зрештою промовила вона. – Спершу їжа, потім ніжності.

– Це пропозиція?

«Якщо її рукам не краще, – подумав він, – вона ухилиться».

Проте вона відповіла:

– Стовідсоткова пропозиція.

Алан присів, задоволений.

Тимчасово.

5

– Ел приїде додому на вихідні? – запитала Поллі, коли вони позбирали посуд. Інший син Алана навчається в Мілтонській академії, на південь від Бостона.

– Ага, – відповів Алан, зсипаючи недоїдки з тарілок.

Якось занадто буденно Поллі промовила:

– Я просто подумала, оскільки в понеділок не буде навчання через День Колумба…

– Він їде до Дорфа в Кейп-Код, – сказав Алан. – Дорф – це Карл Дорфмен, його сусід по кімнаті. Ел телефонував минулого вівторка й запитував, чи можна туди з’їздити на три дні вихідних. Я дав добро.

Поллі торкнулася його руки й повернула до себе.