Читать книгу Необхідні речі онлайн

69 страница из 276

– Ні-ні, не так багато, – заперечила Поллі. – Та де!

– Гаразд, – радісно погодився Ґонт, кладучи кусень шоколадного торта на тарілку. – Тоді цей буде мій. Давай, Гавкуне, набивай кендюха[25]! Вам отакий?

– Навіть менший.

– Менше я вам уже не вріжу, – сказав він і відчикрижив тонкий шматочок. – Пахне божественно. Дякую вам, Поллі.

– На здоров’я.

Пахло дійсно добре, а Поллі була не на дієті, проте її відмова була не просто показом ввічливості для першого знайомства. Останні три тижні в Касл-Року тягнулося пречудове бабине літо, проте в понеділок похолодало, а її руки цю зміну сприйняли жахливо. Біль, мабуть, зменшиться, коли суглоби звикнуть до нижчих температур (принаймні вона на це молилася, та й так і було завжди, хоча Поллі не закривала очі на прогресування хвороби), але від сьогоднішнього ранку почувалася вона препогано. Такими днями Поллі ніколи не була певна, що вдасться чи не вдасться робити зрадливими долонями, а відмовилася вона через хвилювання й страх імовірного сорому.

Тепер вона скинула рукавиці й для перевірки зігнула пальці правої долоні. Спис голодного болю пронизав передпліччя до ліктя. Вона спробувала знову, стиснувши губи в очікуванні. Біль повернувся, але цього разу не такий сильний. Поллі трохи розслабилася. Усе буде гаразд. Не чудово, не настільки приємно, яким би мало бути споживання торта, але нормально. Вона обережно взяла виделку, якомога менше згинаючи пальці. Піднісши перший шматочок до рота, Поллі помітила, з яким співчуттям на неї дивиться Ґонт. «Зараз почне жаліти, – понуро подумала вона, – і розповідати, який важкий артрит був у його діда. Чи колишньої дружини. Чи ще когось».