Читать книгу Небажаний гість онлайн

44 страница из 83

Жінка виїхала з Нью-Йорка ні світ ні зоря, відчайдушно прагнучи втекти якомога далі. Останнім часом вона ніби клубок образи й оголених нервів. Не те щоб у неї була власна родина, яка її потребує, – чоловік у пом’ятому одязі й милі дітки з липкими рученятами. Кендіс виправляє себе: якби у неї й були діти, то зараз вони були б підлітками, і, мабуть, не такими уже й милими. Іноді вона так робить: уявляє, якими були б її діти, у різному віці й за різних обставин, якби вона їх мала. Якби їй пощастило в коханні. Але ні. Їй у коханні не таланило. Як виявилося, щасливий кінець не для неї. Натомість, оскільки вона єдина з трьох сестер, яка так і не вискочила заміж, – і єдина лесбійка у родині, – саме на її плечі звалилася левова частка турботи про їхню овдовілу матір, коли та досягла похилого віку, адже дві егоїстичні сестри Кендіс надто зайняті власними люблячими родинами, які поглинають весь їхній час та увагу.

Іноді Кендіс здається, що її ошукали двічі. Вперше, коли їй було відмовлено в простому щасті, яке її сестри приймають за належне, і вдруге, коли на неї повісили невдячний, виснажливий, деморалізуючий обов’язок піклуватися про пристарілу матір. Не те щоб вона не любила свою маму. Просто це… важко. І сумно. Залежність, принизливі тілесні потреби, той факт, що половину часу мама її навіть не впізнає. Це висотує з Кендіс усю креативність і заважає їй працювати. Саме тому їй так потрібні ці кілька днів спокою, щоб закінчити книжку.