Читать книгу Небажаний гість онлайн

46 страница из 83

Кендіс знімає окуляри для читання і потирає очі. Мабуть, потрібно зробити перерву. Вона продовжить після вечері. За вечерею подаватимуть вино.

Вона вкотре повторює собі, що мусила поїхати від мами, щоб закінчити рукопис, і намагається не почуватися за це винною.

Їй дуже потрібно написати останні десять тисяч слів, але ще їй потрібно їсти.

Від цієї книжки чимало залежить. Це перша за довгий час власне її робота. Майже двадцять років Кендіс сяк-так заробляла собі на прожиття як авторка документальної літератури, та останнім часом вона більше працювала як літературна рабиня, беручись за все, що завгодно: починаючи від книжок із саморозвитку і закінчуючи бізнес-літературою. От тільки більшість цих геніїв, за кого вона писала, були не особливо успішними, і Кендіс вважала, що вся їхня «мудрість» не варта паперу, на якому надрукована. Та доки їй платили, жінці було байдуже. Коли вона тільки почала, це був непоганий заробіток. Працювала, коли їй зручно, і познайомилася з кількома цікавими людьми. Отримала змогу поподорожувати – коштом клієнтів, – і замолоду це було вагомою перевагою. Тепер же вона воліла б подорожувати набагато менше, а заробляти набагато більше.