Читать книгу Небажаний гість онлайн

73 страница из 83

Лорен прокидається рано і відчуває, що змерзла, незважаючи на тепло Ієнового тіла, який лежить поряд. Ще й шия затерпла. Вона вилізає з ліжка, трусячись від холоду, і поспіхом натягує теплий одяг, заодно намагаючись збагнути, чого ж так холодно. Просуває ноги у джинси, одягає футболку, грубий светр, теплі шкарпетки. Учора перед сном вони з Ієном не заслонили штори, і тепер Лорен дивиться на краєвид за вікном. Хоч надворі ще досить темно, жінці видно, що гілки велетенського дерева перед готелем погнулися під вагою криги. Одна гілка відламалася, і тепер на тому місці, де її вирвало зі стовбура, зяє світла рана. Сама ж важезна кінцівка лежить унизу, перебита у трьох місцях.

Лорен тихо заходить до ванни, залишивши двері прочиненими. Вона не хоче вмикати світло, щоб не розбудити Ієна. Як же холодно, чорт забирай. Лорен нашвидкуруч розчісує волосся. На підсвітленому циферблаті годинника – за кілька хвилин шоста. Цікаво, коли встає персонал готелю і розпочинає день.

Вона кидає погляд на Ієна, який хропе у ліжку, і лише його голова стирчить з-під ковдри. Ще не скоро прокинеться. Лорен тихенько відчиняє двері номера. У коридорі темно, лампочки у настінних бра не горять. Жінка вислизає з кімнати й у своїх грубих шкарпетках безшумно йде коридором третього поверху до головних сходів. Вона не хоче нікого розбудити. Лорен підступає до сходів, намагаючись прикинути, скільки доведеться чекати, перш ніж вона отримає свою ранкову чашку кави.