Читать книгу Небажаний гість онлайн
72 страница из 83
Від цих думок жінці страшенно некомфортно – на неї хвилею накочується паніка. Зовсім не тому, що вона така скромниця, аж ніяк. У Райлі було чимало коханців. І не тому, що вона заздрить Ґвен. А тому, що Райлі певна: над Девідом Пейлі висить якась чорна хмара. Вона просто не може пригадати, яка саме. Жінка вкотре проклинає відсутність інтернету.
Вона бореться з ірраціональним бажанням піти й постукати у Девідові двері. Дарма що навіть не знає, де його номер.
Райлі ненавидить цю тривогу, яку тепер постійно відчуває. Вона повторює собі, що тут, серед усіх цих людей, із Ґвен нічого не трапиться. Райлі знає, що Ґвен зараз із ним.
Врешті-решт Райлі починає оповивати дрімота. Коли вона вже майже занурилася в сон, їй здається, що вона чує крик, десь далеко-далеко. Жінка переконує себе, що це не крик, а спогад; вона часто чує крики, коли засинає. Вона вже звикла до цього. Це передвісники нічних жахіть.
8
Ранок настає повільно. Десь уночі пухкий сніг перетворився на сльоту, і тепер усе довкола вкрилося хрусткою льодовою кіркою, зробивши дороги ще небезпечнішими. Здається, усе лишень погіршиться. Усередині готелю доволі морозяно.