Читать книгу Острів Дума онлайн

85 страница из 232

Джек нагадав мені, що зараз лише грудень.

13

– А що не так з Думою, Джеку? Дев’ять миль першосортної флоридської нерухомості, пречудовий пляж, чому тут нема курортної активності? Що з цим островом?

Він знизав плечима.

– Повзуча юридична суперечка, наскільки мені відомо. Якщо хочете, я взнаю подробиці.

Я завагався, а відтак похитав головою.

– Вас це непокоїть? – Джек дійсно виглядав зацікавленим. – Ця тиша? Бо мені, якщо чесно, вона трохи діє на нерви.

– Ні. Зовсім ні, – відказав я, і це було правдою. Одужання – різновид перевороту, і як я, здається, вже казав, усі успішні перевороти починаються потайки.

– Чим ви займаєтеся? Вибачте мою цікавість.

– Вранці вправами. Читаю. Сплю після обіду. А ще я малюю. Мабуть, пізніше спробую писати фарбами, але поки що не готовий до цього.

– Деякі ваші речі виглядають дуже гарними як для аматора.

– Дякую, Джеку, мені приємно це від тебе чути.

Я не знав, чи приємність була його натурою, чи він висловив свою версію правди. Та це не мало значення. Коли йдеться про такі речі, як картини, висловлюється тільки чиясь приватна думка, хіба ні? Єдине, що я напевне знав – щось відбувається зі мною. В мені. Іноді я трохи лякався цього відчуття. Але здебільшого воно було просто диявольськи приємним.