Читать книгу Кат онлайн

52 страница из 129

Він дивився зі своєї камери, як компанію на першому поверсі вели до порожньої камери Массе, що містилася просто навпроти його камери. Коли вони почали шукати у вузькому просторі його кімнату шість на десять футів, він знудився й продовжив рвати на довгі смуги тканину свого матраца за допомогою гострого, мов бритва, пластикового клину, змайстрованого з розтопленої упаковки для їжі.

Почувши, як охоронці відмикають двері першої камери, щоб вишикувати в’язнів перед обідом, він перекинув матрац назад і накрутив довгий шматок матерії собі на талію, щоби сховати його під одягом. Його вивели на місток, і він помітив, що між ним і Массе в черзі всього двоє людей. Коли в’язничний охоронець пішов далі, він проштовхнувся повз чоловіка, що стояв між ними. Той, очевидно, знав про його репутацію й відступився не сперечаючись.

Ставши навшпиньки, Баррелл прошепотів Массе на вухо:

– Летаніель Массе?

Массе кивнув. Він приховував, що вони розмовляють, продовжуючи дивитися вперед.

– Я прийшов доставити повідомлення.