Читать книгу Кат онлайн

64 страница из 129

– Чи можна було пережити це падіння? – спитала Бакстер і насунула шапку донизу, щоб прикрити ще більшу частину свого змерзлого обличчя.

– Ні, – рішучо відповів Руш. – По-перше, висота там близько ста п’ятдесяти футів. По-друге, тієї ночі в Нью-Йорку було мінус дев’ять градусів, річка начисто замерзла. По-третє, і це найважливіше, тіло наступного ранку викинуло на берег. І ви нізащо не здогадаєтеся, що було вирізано в нього на грудях…

– «Пішак», – хором проказали вони.

– Отже, у нас є дві мертві жертви, на яких вирізано одне й те саме слово, двоє мертвих убивць, на яких вирізано інше слово, і це все по різні боки Атлантики? – підсумувала Бакстер.

– Ні, – відповів Руш і засунув холодні долоні собі під пахви. – Ви забуваєте про ту жертву, яку вчора згадувала Кертіс, але ми досі тримали в таємниці; задля розслідування щодо неї ми й залучили вас.

– Отже, це жертва й убивця номер три.

– Усе це вбивства-самогубства, як сьогодні, – додав Руш.

Бакстер помітно здивувалася.

– Якісь гіпотези вже є?