Читать книгу Кат онлайн

66 страница из 129

Бакстер дістала зі свого пакета сімейні пакунки «Monster Munch» і «Cadbury’s Buttons», але її увагу відвернуло її власне примарне відображення в чорних вікнах. Вона усвідомила, що так побачила себе вперше після випробування, пережитого того ж дня, і порахувала численні подряпини, які вкривали її лице й шию. Довгий незагоєний поріз на лобі зійшов лише за одну подряпину. Вона здригнулася, пригадавши, як за неї чіплялися ті руки, тягнучи її по підлозі, якою безпорадною почувалася, коли ногою відбивалася від одного лютого обличчя, а на його місці з’являлось інше.

Бакстер двічі прийняла душ, перш ніж вийти зі своєї квартири, та все одно почувалася брудною. Вона стомлено потерла обличчя й провела руками крізь мокре волосся, а тоді налила собі ще келих.

Десять хвилин по тому на кухню прийшов Томас у халаті.

– Привіт. Не думав, що ти сьогодні приї… – Він різко зупинився, зауваживши порізи, що прикрашали її лице. Промчав через усю кухню й сів поряд із нею. – Господи! З тобою все гаразд?

Томас узяв її за одну запорошену чипсами руку й ніжно стиснув. Бакстер вдячно всміхнулася й витягнула руку з його хвату, а тоді взяла свій келих із вином, приховуючи, що не бажає чужих дотиків.