Читать книгу Право на вбивство онлайн

40 страница из 92

– Молодий, що тут скажеш? Очі так і палають ентузіазмом, – стенув плечима Гочмановський. Поки Єгор з Льошею розмовляли, він встигнув завершити розмову зі свідком і тепер збирався провести його до виходу[9]. – Я теж колись так літав цими коридорами. Ходімо, – звернувся до сутулої літньої жіночки, яку Скляр ще від початку допиту запідозрив у брехні.

Щоправда, ділитися цими думками з Гочмановським Скляр не мав наміру. «Нехай сам розбирається зі своїми розслідуваннями». Єгор провів поглядом колегу та лжесвідка в справі про крадіжку й уважно перечитав інформацію, надану Войтюком.

– Льошка, ти молодчина! – вдоволено мовив сам до себе.

За сусіднім столом гмикнув Гусейнов – Єгор не звернув уваги. Натомість подивився, котра година, і швидко почав збиратися.

«На завтра ніхто нічого не відкладатиме», – подумалося, коли вибігав з кабінету.

* * *

Рівне. Понеділок, 16 березня 2020 року. 18:56

Скляр вийшов з міськвідділу й із задоволенням вдихнув свіжого повітря. Увесь день довелося сидіти в душному маленькому кабінетику, переповненому людьми. Службове розслідування завершилося півтора місяця тому, а він і досі не позбувся контролю з боку керівництва. Мало не кожен день від нього вимагали звіт про виконану роботу. Це неабияк дратувало й ще більше погіршувало й без того не надто хороший настрій.