Читать книгу Право на вбивство онлайн

45 страница из 92

Скляр звик, що до нього часто залицялися дівчата, значно молодші за нього. У свої майже сорок він виглядав максимум на тридцять з гаком. Все завдяки своїй худорлявості й генетиці: батьки його (особливо матір) також не виглядали на свій вік.

Єгорові спало на думку зателефонувати Кир’яху – тоді б у нього з’явилася можливість замовити пива (яке насправді страшенно хотілося). Та все ж стримав себе: наступного дня Женя потрібен йому свіжим та відпочилим.

Відтак Єгор згадав про Войтюка, проте також швидко відмовився від задуму: Льоша ніколи не ходить з ними «на пиво». Увесь вільний час оперативник присвячує дитині та дружині. А коли донька хворіє – тим паче.

Слідчий роззирнувся: поки що тут було не надто багато відвідувачів, але з власного досвіду знав: скоро це зміниться. Та й сьогодні очевидно більше людей захоче відпочити в кафе, заважаючи на те, що в середу всі заклади зачиняються на карантин.

Краєм ока зауважив кількох колег, що зібралися компанією за одним із великих столиків. Його помітили, гукнули й навіть запропонували приєднатися. І він, можливо, б це зробив, якби не Гусейнов, що мовчки витріщався на нього своїми глибокого посадженими очиськами на завжди невдоволеній мармизі. Скляр відмовився й, аби йому не заважали голоси інших, дістав із кишені куртки навушники. Вже за мить увімкнув музику в телефоні та уважно зосередився на справі Андрія Павелкова.