Читать книгу Княгиня Острозька онлайн

20 страница из 63

– То чому вельможна панна минулого разу злегковажила моє запрошення? Я чекав на вас, – почав Ілля Острозький.

– Злегковажила? А якщо я не та, кого ви шукаєте? – покрутила головою Беата.

– Чи міг би я сплутати з кимсь іншим таку шляхетну панну? Ваш голос, наче пучок стріл, уже місяць поколює мої груди. То чому ви не прийшли минулого разу?

– Хіба пташка так легко летить у руки єгера?!

– Ви бачите в мені тільки єгера? – загравав князь.

– Світ оманливий, пане. Іноді краще триматися від яструба на відстані.

Вони повільно їхали широкою стежкою, не поспішаючи наздогнати інших. Беата добре знала ці місця для полювань. Тут було доволі затишних місцин, де можна пройтися пішки, вдихаючи фіміам соснового лісу. Здалеку доносилися гавкіт собак та вигуки щасливих ловців, а зовсім поруч зав’язувалася брунька нових відчуттів, на які вже чекала маківка сьомого неба.

Коні зупинилися біля стежки. Ілля перший зістрибнув з коня. Князь підійшов до Беати й галантно торкнувся її граційної руки. Дівчина нахилилася, і змійки її золотого волосся обвили його голову. Він уперше відчув її подих. Так близько, що Ілля незчувся, як своїми вустами торкнувся її вуст.