Читать книгу Княгиня Острозька онлайн

17 страница из 63

Король Крак погладив по спині свого «скакуна» і, мов ангел, змахнув у повітрі крилами. Він злетів високим сальто до ніг володарки і простягнув їй білу троянду:

– Це для вас, повелителько Вавеля.

Не вгавали овації, горіли від оплесків долоні, аж поки меткі акробати не скинули з себе плахти дракона й не вийшли з поклоном на середину зали.

Беата щоразу крутилася за крок від Бони, щоб бути в сяйві королевиного блиску. Її личко прикривала елегантна мережана маска зі срібним совиним пір’ям, яку королева сама вибрала для своєї підопічної. Коли Бона Сфорца поплескала в долоні, всі затихли. Вона підійшла ближче до Беати.

– Пані й панове. Богиня полювання має сьогодні обрати королеву птахів. Я обираю сову – символ мудрості й пізнання! – оголосила Бона.

Зала вибухнула оплесками. Цього разу вони належали королеві птахів – Беаті Косцелецькій. Бона Сфорца щось нашептала своїй вихованці, киваючи на князя Іллю. Звісно, що Беата вже знала, хто ховався за маскою яструба.

– А ви сьогодні – справжня королева! – приступив ближче князь Ілля. – Браво!