Читать книгу Княгиня Острозька онлайн

16 страница из 63

Бона Сфорца не довго роздумувала, як поєднати Іллю з Беатою. Вона влаштувала бал на честь богині полювання Діани. «Тут Ілля вполює свою лань», – передбачила королева. Зрозуміло, що богинею могла бути тільки вона – королева Бона, яка «вкотре мала охопити Краків свіжим вітром, зійти зорею над Вавелем і осліпити двір своїм італійським глянцем». Вона так і сказала своїм придворним: «То тільки на полотні Тиціана Діана – рахманна й безжурна. Це не про мене!» Бона Сфорца кипіла лавою нових ідей: на цьому балі будуть танці морських німф і бій маскованих левів та тигрів. Та апогей свята королева тримала в таємниці: вона любила сюрпризи.

Коли панство веселилося, враз розчахнулися двері – й до зали ступив величезний драконисько, що сторіччями жив у печерах Вавеля. В очах – лискучі скельця, на спині – страхітливі крила, на плечах – король Крак – той, що сотні літ тому порятував Краків від цього страховиська.

Дракон хитав жаским головищем, грізно блискав очима. Враз він розчахнув скажену пащеку – і всі завмерли: чекали, що спалахне вогонь. Та, на диво ошелешеній публіці, він не метав полум’я, а поважним кроком ступив до її величності Бони Сфорци й ґречно схилив перед нею голову.