Читать книгу Лети або тремти. Збірник онлайн

84 страница из 106

– Звичайно, – підтвердив його слова пілот, – але ми не хочемо лякати пасажирів. Ви можете це зрозуміти.

– Звичайно, звичайно, я не хочу…

Вілсон відчув, як горло перехопила судома, а потім вона поповзла до шлунка. Він раптово стиснув губи і зловтішно подивився на пілота.

– Розумію, – сказав він.

– Нам слід пам’ятати… – почав пілот.

– Можемо припинити це просто зараз, – урвав його Вілсон.

– Сер?

Вілсон здвигнув плечима.

– Забирайтеся звідси, – сказав він.

– Містере Вілсон, що?..

– Ви припините? – Вілсон зі зблідлим обличчям відвернувся від пілота й витріщився на крило, очі в нього немов закам’яніли.

Раптом він глипнув назад.

– Будьте певні, я більше словом не прохоплюся! – кинув він.

– Містере Вілсон, спробуйте зрозуміти наші…

Вілсон відвернувся й розлючено втупився поглядом у двигун. Краєм ока він бачив, як підвелись у проході двоє пасажирів і дивляться на нього. «Ідіоти!» – вибухнув лайкою його мозок. Вілсон відчув, як затремтіли руки, і на кілька секунд злякався, що його зараз знудить. «Це через рух», – нагадав він собі. Літак смикався в повітрі, як човен у шторм.