Читать книгу Лети або тремти. Збірник онлайн

79 страница из 106

Якби цей образ не був таким огидно недоречним, він міг би видатися кумедним; чесно кажучи, чоловік у цю мить і виглядав комічно – казковому тролю якимось чином вдалося ожити, вітер розвіює шерсть на голові й тілі, а вся його увага прикута до центру пропелера. «Хіба ж це може бути божевіллям?» – несподівано подумав Вілсон. Що в ньому відкриє це невеличке, сміховинне жахіття?

Вілсон спостерігав, як чоловік знову і знову тягнеться вперед. Як знову і знову відсмикує пальці, час від часу засуваючи їх у рот, щоб охолодити. Він постійно, вочевидь перевіряючи, що відбувається, озирався на Вілсона через плече. «Знає, – подумав той. – Якщо я єдиний свідок, то він переміг». Відчуття легкого зачудування минулося. Вілсон зціпив зуби. Якого біса пілоти нічого не бачать!

Чоловік, втративши цікавість до пропелера, взявся моститися на корпусі двигуна, наче намагався вгамувати здичавілого коня. Вілсон не відривав від нього погляду. Раптом йому мороз пішов поза шкірою. Чоловічок хапався за пластини в корпусі двигуна, намагаючись запхати під них свої кігті.